Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/324

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 292 —

У тиєї Катерини
Хата на помості;
Із славного Запорожжя
Наїхали гості;
Один — Семен Босий,
Другий — Иван Голий,
Третій — славний вдовиченко
Иван Ярошенко.
— Зъїздили ми Иольщу
І всю Україну,
А не бачили такої,
Як се Катерина. —
Один каже: „Брате!
Як-би я багатий.
То оддав би все золото
Оцій Катерині
За одну годину.“
Другий каже: „Друже!
Як-би я був дужий.
То оддав би я всю силу
За одну годину
Оцій Катерині.“
Третій каже : „Діти!
Нема того в світі,
Чого б мені не зробити
Для сієї Катерини
За одну годину.“

Катерина задумалась
І третёму каже:
„Єсть у мене брат єдиний,
У неволі вражій —
У Криму десь пропадає.
Хто ёго достане,
То той мені, запорозці.
Дружиною стане.“