А із стену гайворони До ёго летять.
„Ой не клюйте, гайворони, Чумацького трупу:
Наклювавшись, подохнете Коло мене в-купі.
Ой полетіть, гайворони, Мої сизокрилі,
До батечка, та скажіте, Щоб службу служили,
Та за мою грішну душу Псалтир прочитали,
А дівчині молоденькій Скажіть, щоб не ждала.“
У неділеньку та ранесенько,
Ще сонечко не зіходило,
А я молоденька
На шлях, на дорогу
Невеселая виходила.
Я виходила за гай на долину,
Щоб не бачила мати,
Мого молодого
Чумака з дороги
Зострічати.
Ой зострілась я
За тими лозами:
Та з чумацькими возами
Ідуть ёго воли,
Воли половиї,
Ідуть, ремикгають;
А чумаченька мого молодого
Коло воликів немає.
Ой копали ёму в степу при дорозі
