Ця сторінка вичитана
— 304 —
Ой люлі, люлі, моя дитино,
В день і в ночі...
Пійдеш, мій сину, по Україні,
Нас кленучи.
Сину мій, сину! не клени тата,
Не помьяни.
Мене, прокляту, я — твоя мати, —
Мене клени...
Мене не стане, — не йди між люде,
Іди ти в гай:
Гай не спитає й бачить не буде...
Там і гуляй.
Найдеш у гаї тую калину,
То пригорнись...
Бо я любила, моя дитино,
Її колись.
Як пійдеш в села, у тиї хати,
То не журись;
А як побачиш з дітками матір,
То — не дивись!
Ой не пьються пива-меди,
Не пьється вода, —
Прилучилась з чумаченьком
У степу біда:
Заболіла головонька,
Заболів живіт, —
Упав чумак коло возу,
Упав та й лежить.
Із Одеси преславної
Завезли чуму;
Покинули товариша,
Горенько ёму!
Воли ёго коло возу
