Розломимо! [1] ... Благослови —
Не на месть і муки —
Благослови мої, Боже,
Нетвердиї руки
Й слово тихеє... О, Боже!
Чи вони ж почують?...
. . . . . . . . . . От-так
У келії своїй правдивий
Иван Гус думав розкувать [2]
Народ замучений, і диво,
Святеє диво показать
Очам незрячим... „Поборюсь!...[3]
За правду Бог!... Да совершиться!...“
І в Вифлиємськую каплицю
Пішов молиться вірний Гус.
ІІ.
Папська булла.
„Во имя Господа Христа,
За нас розпьятого на древі,
І всіх Апостолів Святих,
Петра і Павла особливе,
Ми розрішаємо гріхи
Святою буллою сією
Рабині божиїй оттій, Що водили по улицях В Празі позавчора, Що хилилась...
