Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/517

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 43 —


Третя.

Та шість тисяч в одній верстві
Душ передушила.

Перша.

Та не бреши, бо тілько пьять,
Та й то з Фоном-Корфом!
Ще й чваниться, показує
На чужу роботу...
Канустниця закурена!
А Ви, мосці-пані,
Бенкетуєте в Парижі?
Поганці погані!
Що розлили річку крови
Та в Сібір загнали
Свою шляхту — та вже й годі,
То вже запанілись? [1]
Ач яка вельможна паваї

Друга й Третя.

А ти що зробила?

Перша.

А-дзуски [2] вам питать мене!
Ви ще й не родились,
Як я от-тут шинкувала
Та кров розливала.
Дивись які! Карамзина,
Бачиш, прочитали
Та й думають, що ось-то ми!
Дзус[3] вам, недоріки!
В колодочки ще не вбились,
Безпері каліки!


  1. Уже і запишались... (Льв. вид.)
  2. А зась вам... (Льв. вид)
  3. Цитьте, недоріки. (ib.)