Ця сторінка вичитана
— 44 —
Друга.
Оце, яка недотика!
Не та рано встала,
Що до-світа упилася,
А та, що й проспалась.
Перша.
Упилась би ти без мене
З своїми ксёндзами!
Чорт-ма хисту! Я спалила
Польщу з королями;
А про тебе, щебетуху,
І досі б стояла!...
А з вільними козаками
Що я виробляла?
Кому я їх не наймала,
Не запродавала?
Та й живущі ж, проклятущі!
Думала з Богданом
От-от я їх поканала. [1]
Ні, встали погані
З Мазепою[2] приблудою.
Та й тоді творилось!
Виростаю, як згадаю:
Батурин спалила.
Сулу в Ромні загатила
Тілько старшинами
Козацькими, а такими
Просто-козаками
Финляндію засіяла,
Насипала бурти
На Орелі. На Ладогу
Так гурти за гуртом
Виганяла, та цареві
