Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/519

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 45 —


І славного Полуботка
В тюрьмі задушила.
От-тоді-то було свято!
Ах пекло злякалось,
Матір Божа у Іржавці
В-ночі заридала.

Третя.

І я таки пожила:
З Татарами послужила, [1]
З Мучителем покутила,
З Петрухою попила,
Та все Німцям продала, [2]
Та все Німцям продала!

Перша.

Та й ти добре наробила:
Так козаків закріпила [3]
У Німецькиї кайдани, —
Хоч лягай та й засни.
А в мене ще, враг їх знав,
Кого вони виглядають?
Вже ж і в кріпость завдала,
І дворянства страшну силу
У мундирах розплодила.
Як тих вошей розвела:
Все вельможниї байстрята!
Уже й Січ їх біснувата
Німотою [4] поросла;
Та й Москаль незгірша штука:
Добре вмів гріти руки.
І я люта, а все-таки
Того не зъумію,
Що Москалі з козаками
В Україні діють.


  1. З Татарином помутила. (ib.)
  2. Та й Німцям запродала. (ib.)
  3. Так кацапів закріпила. (ib)
  4. Жидовою поросла. (ib.)