Велику руіну;
Розкуйтеся, братайтеся;
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі...
В своїй хаті — своя й правда,
І сила, і воля!
Нема на світі Украіни, [1]
Немає другого Дніпра!
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого, волі, волі,
Братерства братнёго [2]... Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слів велику силу,
Та й більш нічого... Кричите,
Що Бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонялись...
А хилитесь, як і хилялись,
І знову шкуру дерете
З братів незрячих гречкосіїв,
І сонця правди дозрівать
В німецькі землі, у чужиї, [3]
Претеся знову. Як-би взять
І всю мизерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тоді б зостався сиротою
З святими горами Дніпро!
Ох, як-би то сталось, [4] щоб ви не вертались,
5
