|
Заросли шляхи тернами
На тую Країну.
Мабуть я її на-віки,
На-віки покинув...
Мабуть мені не вернутись
Ніколи до-дому;
Мабуть мені доведеться
Читати самому
Оці думи... Боже милий!
Тяжко мені жити!
Маю серце широкеє —
Ні з ким поділити.
Не дав-єси мені долі,
Молодої долі;
Не давав-єси ніколи,
Ніколи, ніколи!
Не дав серця молодого
З тим серцем дівочим
Поєднати. Минулися
Мої дні і ночі
Без радості, молодиї,
Так-собі минули
На чужині. Не найшлося
З ким серцем ділитись;
А тепер не маю навіть
З ким поговорити.
|
