|
III.
Тоді ж отто, той син Алкид, [2]
Та ще й гетери молодиї,
Та козлоногий пьяний дід
Над самим Аппієвим шляхом
У гаї гарно роздяглись,
Вина святого напились, [3]
Та й поклонялися Прияпу.
Аж гульк!... Старий Святий Петро, [4]
Ідучи в Рім благовістити,
Зайшов у гай води напитись
І одпочити. — „Благо вам!“
Сказав апостол утомленний,
І оргію благословив.
І тихим, добрим, кротким словом
Благовістив їм слово нове,
Любов, і кротость, і добро — [5]
Добро найкращеє на світі —
То братолюбіє... І діти, [6]
|
