Ця сторінка вичитана
— 173 —
На тій Голгофі розпьяла
Межи злодіями; і спали
Упившись кровию кати, —
Твоєю кровию!... А Ти
Возстав од [1] гробу. Слово встало —
І слово правди понесли
По всій невольничій землі
Твої апостоли святиї.
III.
Тоді ж отто, той син Алкид, [2]
Та ще й гетери молодиї,
Та козлоногий пьяний дід
Над самим Аппієвим шляхом
У гаї гарно роздяглись,
Вина святого напились, [3]
Та й поклонялися Прияпу.
Аж гульк!... Старий Святий Петро, [4]
Ідучи в Рім благовістити,
Зайшов у гай води напитись
І одпочити. — „Благо вам!“
Сказав апостол утомленний,
І оргію благословив.
І тихим, добрим, кротким словом
Благовістив їм слово нове,
Любов, і кротость, і добро — [5]
Добро найкращеє на світі —
