Ця сторінка вичитана
— 191 —
Відьма.
Я співаю,
Чи то сижу, чи то гуляю...
Все співаю, все співаю,
Уже забула й говорить,
А перше добре говорила.
Циган.
Де ж ти була, що заблудила?
Відьма.
Хто, я?... чи ти? [1] (шепоче.)
Цить лишень... цить!
Он бач, зо мною пан лежить!
Огонь погас, а місяць сходить,
В яру пасеться вовкулак... (Усміхнувшись)
Я в приданках була, впилася
І, молода, не продалася...
А все то прокляті пани
З дівчатами такеє діють...
Ще треба другу одружить. [2]
Піду, без мене не зъуміють
І в домовину положить.
Циган.
Не йди, небого! Будь ти з нами,
У нас, їй-Богу, добре жить!
Відьма.
А діти єсть у вас?
Циган.
Немає. [3]