|
Відьма.
Кого ж годуєте-єсте,
Кого ви спати кладете,
Кого колишете в-ночі,
Лягаючи і встаючи
За кого молитесь? Ох діти!
І все діти, і все діти!
Не знаю, де од їх подітись...
Де не піду — й вони зо мною!
Вони зъїдять мене колись...
Цигане.
Не плачу небого, не журись,
У нас дітей нема й заводу.
Відьма.
Хоч з гори та в воду.
І відьма тяжко заридала.
Цигане мовчки дивувались,
Поки поснули, де хто впав.
Вона ж не спала, не журилась,
Сиділа, ноги устромила
В гарячий попіл. Виступав
Щербатий місяць з-за могили
І на шатро мов позірав,
Аж поки хмари заступили.
Чом не спиться багатому,
Сивому, гладкому?
Чом не спиться убогому,
Сироті старому?
Один дума, як-би-ёго
Достроїть палати;
Другий дума, як-би-ёго
На подзвін придбати.
|
