Сторінка:Кобзарь (1876).djvu/736

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
1861.




Могила Богданова.
(Субботів.).

Стоїть в селі Субботові
На горі високій
Домовина України
Широка, глибока...
Отто церква Богданова:
Там-то він молився,
Щоб Москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй Богдане!
Не зовсім так сталось... —
Могили вже розривають,
Та грошей шукають,
Лёхи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що за труди не находять...
От-так-то, Богдане!
За те ж тобі така й дяка:
Церкву-домовину
Нема кому полагодить!
На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила...