них формах і плані[1]. Хто жив, або ще краще — виріс у селянській українській хаті, той добре знає вагу кожної деталі, про які далі річ.
Хата буває завбільшки в один і в другий бік по 6 або 7–8 аршин, иноді й 9. До хати прибудовані звичайно сіни з коморою або хижою. Часто буває друга хата — через сіни і план її такий самий. Більші селянські хати були простим механічним звязком двох або трьох звичайних хат; коли хат дві, то ставляться вони через сіни; коли три, то дві — через сіни, а третя прибудована до одної з перших „глаголем“. У всякому разі, основною формою зостається проста хата, квадрат, котрий міцністю форми і плану показує на свою стародавність.
 Хата з Переяславського повіту.
|
Чи робиться хата з дерева (рублена, або в „шули“ або в „ставню“), чи з очерету, лози, чи з землі, чи з дикого каміння, — вона все буває обмазана і побілена з окола і в середині, і вигляд має однаковий, незалежно від матеріялу, що з його збудована.
В хаті маємо передню стіну — чоло (чільна сторона), і в їй двоє вікон; одно передпічнє, друге — застільне. Друга стіна, що підходить до чільної, се — причілкова.
- ↑ Окрім хіба Гуцульщини та Угорської сторони, — з тамошніми хатами я мало знайомий.
