Перейти до вмісту

Сторінка:Коваленко Г. Про український стиль і українську хату (1912).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

людської праці. Окрім пірамід, стояли ще там дуже високі обеліски, як тополі, як мінарети часу пізнішого.

А чому ж Єгиптяни не будували таких пірамід коло другої своєї столиці, у Верхній Країні, коло великого міста Теби (Фіви)? Бо там гори обступили долину ріки, — і що було б там з пірамідами? Їх було б мало помітно на фоні гір. Вони не робили б там особливого вражіння, не мали б величнього вигляду. Бо хоч які високі піраміди, а вони все ж ніщо, рівняючи до справжніх гір, хоч й не дуже високих.

І там, біля Теб, були царські гробниці, та не в пірамідах, а просто в горах. І там були пишні будови, але то були храми з масою правильних ліній.

Думку сю висловлює і відомий геоґраф Е. Реклю, зазначаючи, що одміни в характері будови у Нижньому і в Верхньому Єгипті залежали од характера місцевости: тут — рівна пустиня, там — гори.

Як Нижній Єгипет, так Месопотамія (Межиріччє) уявляє з себе велику, низьку рівнину. І там простодушні діти пустині, кочовники у давні часи бачили дуже високу будівлю, так звану башню Вавилонську, що — здавалося їм — мала намір досягти неба. І там люде осмілились перемогти приниженість рівнини, піднестися над нею високо. У Месопотамії були оттакі „башні“ не в самому Вавилоні, а й по инших місцях; то були так звані зіґурати, семи-поверхові будівлі.

Прославлена поетами природа Геляди (Греції) сама по собі, без культури, досить дика і непривітна. Усюди — скелі, бескиди, провалля. Велетні — тітани, — нелюдські сили, — накидали, нагромадили оте дике камінне, скелі, і тільки з перемогою прихильних до людей світлих богів природа заспокоїлася. Описаний у народних переказах ціклоп Поліфем, велетень з одним оком на чолі, єсть, як догадуються, образ вулканичної сили з огняним оком-кратером.

Як тітани суть образи дикої сили природи, так світлі боги Олімпійці суть образи творчого, культурного духа людського.

Величезні маси дикого каміння, то голого, то вкритого темними лісами, лежали у фантастичних, поламаних лініях, як величезна руїна, свідок колишньої велитенської боротьби нелюдських сил. Суворі, дикі лінії, суворі тона. Чи в верховині