степу, вже коло самого кавказького перегір'я. Там він і ночував, не маючи змоги дати вістей про себе до ранку.
— А коли б такий випадок трапився з вами в горах? — запитав наївно хтось із наших. Пілот посміхнувся і відповідав:
— Трапився б скандал! „Скандал“ безперечно обійшовся б не дешево, бо ризикували б головами людей і машиною. Павло Усенко“.
4 травня увечері відбулася зустріч нашої делеґації з головою Раднаркому Грузії — товаришем Філіпом Махарадзе.
У просторому кабінеті без оздоб і прикрас, за низьким широким робочим столом нас зустрів привітною усмішкою сивобородий товариш Махарадзе, або, як запросто його тут звуть, товариш Філіп.
Привіталися й тихо розсілися за довгим столом. Ми знали, що своїми відвідинами забираємо в стомленого сивого наркома години його короткого відпочинку, а може відриваємо від негайної роботи. А тому просимо його якнайскорше відповісти нам на наші питання.
Відповідаючи на перше питання про зріст промисловости Грузії, тов. Махарадзе посміхнувся в свою довгу бороду й відповів тихим, стомленим голосом:
— Покоротше, кажете? Важко, дорогі товариші, відповісти коротко. І взагалі важко відпо-
