Цю сторінку схвалено
Не дим — це бик реве і кров
хлющить із нього в поле —
червоний пар немов покров,
а бик в конанні стогне…
Змішалось все. Шалений гуррикан
дерева рве із пнем —
немає сили бути на ногах,
кружляє вітер!
І грім, мов шабля в бляху — рраз!
Аж в ухах дзвін, шуміння!
Гей розгулялося — аж жах —
вітрових стріл свистіння!
Сон, химерний сон… Данько, вчепившись за хвіст коня, з колякою в руці летить на якусь велику гору. Раптом на верховині зникає кінь, а з його коляки робиться собака Букет, що починає страшенно вити. Данько з гори бачить Валки, охоплені пожежею. Він бачить свою хату в полум'ї, а мати стоїть бліда й німа. Босоніж стрибають в огонь люди…
Уу — — — — Уу! О, жах!..
Небо все у жарі!
Який величезний пожар
ген там, на спаді!
18
