Перейти до вмісту

Сторінка:Коляда Г. Арсенал сил (1929).pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Як вдарили в дзвона дванадцять,
Данько і собака тут спали…
А місяць дививсь і зненацька
у срібні торохкав цимбали!

Данько в обнімку з собакою Букетом засинає, і йому сняться химерні сни:

…Туман густий, в нім пальці золоті зривають млу, а рука чорна, як смола! Волохата чорна рука з золотими довгими пальцями наближується до Данька. Золоті пальці перебирають повітря і хочуть схопити Данька…

Далі бризкає сонце, переливаючись у краплях золотих. Чорна рука із золотими пальцями зникає і повстає прозоро-блакитна синь.

Прозора синь… Великий бик
на задні ноги став — танцює,
його страшенний крик
просторінь всю паплюжить.

У нього роги, як церкви
високі гостроверхі.
Ось він Данька ударить в бік,
заб'є до смерти!

Тут звідкись дим густий, як ніч.
Дзвіниця дзвонить — дин…
Данько з халяви бере ніж
і ріже, ріже дим…

17