Цю сторінку схвалено
Балони мрій. Балони мрій.
Зірвались у височінь.
Кублясті вихрива промінь
розкидались струмочні.
Дівчина глянула в пітьму
очей моїх сумирних.
І день пожежами торкнув.
І я — мов дріт, загув — прогув
у тонах переливних.
***
Локомотива огні: то очі і брови
в чорному жінки з мармуром рук.
Крик перед смертю останній і довгий
викинув гуркітний брук.
Троянди! Троянди! Кричали торговці,
панни купляли пурпур і пах…
У вальсах кружляли радіомовці,
харкав у гуму радіо-танк.
І було так тоскно, мов з Азії гуни
мчались на „Бенцах“, шикуючись цим.
А десь у степах, у кобилячі руни
місяць заплітував цинк.
Локомотива огні: то очі і брови
в чорному жінки з мармуром рук.
