універсалом ствержаємо в року 1655 Януарія 15 в Білій Церкві“. І справді Запорожжя мало свої землі по Дніпру і віткам дніпровім нижче порогів в тих гряницях, як в універсалі списано. В де-яких місцях сі гряниці не були точно визначені і в різні часи мінялися, а в пору найбільшого розцвіту запорожського товариства гряниці землі їх були такі: на північ, сумежно з Україною — по річку Орель, що на гряниці Полтавської і Катернославської губ., на захід сонця, сумежно з Польщою — до річки Синюхи, що вливається в Буг, де тепер містечка Голта і Богопіль, на схід сонця аж до землі Донськіх козаків, а на південь — запорожські вольності досягали часом аж до Чорного моря, проти Очакова, де була Прогноінська паланка, і до Озовського моря, де була у іх Калміуська паланка. По опису князя Митецького, земля запорожська була навкруги коло 1700 верст і мала в собі коло десяти миліонів десятин. Як перевести на теперішній поділ землі, то Запорожжя займало: усю теперішню Катернославську губернію (всі вісім уїздів), частину Херсонської губ. по річку Буг з трьома уїздами: Херсонським, Олександрійським та Єлисаветським, частину Дніпров-
