Москви. В 1709 році, коли Московський царь Петро воював з Шведами, украінський гетьман Іван Мазепа задумав відчахнути Україну від московського царства і схилив до сього запорожського отамана кошового Костя Гордієнка. Одже окрім запорожців до Мазепи пристала невеличка купка українських козаків, а більшість козаків зосталися з московським військом і тим дали йому перевагу над шведами; тоді шведів розбито під Полтавою і король Карло 12 вкупі з Мазепою мусив тікати в Турещину. Розгніваний царь Петро люто помстився над запорожцями: він звелів до щенту розруйновати запорожську Січу, що була тоді на річці Чортомлику біля Дніпра, щоб і сліду її не зосталось. Роспорошені запорожці мусили шукати ласки у турецького султана і знайшли притулок на татарській землі, де й оселилися, спершу на річці Каменці, а потім в Олешках, що тепер в Херсонській губернії. Одже земля іх, що вони раніше володіли, зоставалася ніким не займаною, окрім зімовчаків, що сиділи по хуторам та селам. Та не довго запорожці сумували за своїми землями. Россійське правительство скоро згодилось на те, щоб запорожці верну-
