Сторінка:Конан Дойль. Відтятий палець (Львів, 1924).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

— Уважаю, що буде краще, коли я сам вас відвезу до Хольмса.

— Буду вам дуже вдячний.

— Зараз же пішлемо по візника і приїдемо до нього в саму пору, щоб разом поснідати. Чи вистане вам сил?

— Цілком. Не буду мати спокою, аж поки не оповім своєї пригоди.

— Тоді я негайно посилаю служницю по візника; за хвилю верну до вас.

Я побіг на гору і там в коротких словах оповів жінці все, що сталося і за пять хвиль вже сидів з моїм новим знайомим на візку.

Шерльок Хольмс був в їдальні, курив люльку і читав в Таймс'і відомости про злочини, що їх пороблено у ночі. Нас приняв дуже сердешно і запросив до снідання. Коли ми скінчили снідати, мій пацієнт вигідно сів на канапі; Хольмс підклав йому подушку під голову і поставив шклянку води з коняком.

— Здається мені, що ваша пригода, пане Гетерлєй, не була звичайна, — сказав він.  Прошу вас оповісти все як найдокладнійше.

З тими словами Хольмс сів у фотель.

— Перш за все мушу подати вам  — розпочав наш новий приятель  — що я не жонатий і сам винаймаю ціле помешкання в Льондоні. Я — інжинєр; на протязі семи років, що служив в більшій фірмі, я набрав досвіду в свойому фаху.

— Коли перед двома роками вмер мій батько і полишив мені досить значну спадщину, я поста-