злодійськи штучки. Я міг сміливо йому довіритися, бо мав його в руках, знаючи за ним багато чого. Тому я постановив розшукати його і порадитися як найкраще продати клєйнод.
Але як дістатися до нього, не наражаючися на небезпеку? Вже я й так змордувався страхом, заки дійшов до сестри. Камінь знаходився у мене в кишеньці камізельки. Роздумуючи про се, я стояв опертий о мур і дивився на гусей, що кружляли по подвіррю.
Нагло до голови прийшов мені спосіб, яким я міг забезпечити себе від найхитрійшого детектива.
Якраз перед двома тижнями моя сестра обіцяла подарувати мені на Різдво одну з найкращих гусок і я добре знав, що вона кождоі хвилі дотримає своє слово. Я постановив тепер забрати свою гуску, заховати в її шлунцї дорогоцінний камінь і в такий спосіб перенести його з собою до Кільберна.
На дворі стояла невеличка шопа.
До неї я загнав гарну товсту гуску зі смугою на хвості. Схопивши її, я відчинив дзюб і впихнув камінь, якомога далі в її горло. Вона проковтнула його і я почув під рукою як він посувається все нище. При сій операції гуска так кричала, що сестра вийшла подивитися що сталося. В хвилі, коли я хотів їй відповісти, птах видерся у мене з рук і полетів до своїх товаришів.
— Що ти тут виробляєшь з гусями Джемсе? спитала сестра.
