— А чи була між ними друга біла з чорною смужкою?
— Так. Я навіть не могла ніколи їх відріжнити.
— Тепер я зрозумів усе і погнав що духу до того купця Брекінріджа. Але він вже встиг продати цілу партію і відмовився сказати кому. Так я згубив свою здобич. Сестра твердить, що я збожеволів, та й мені самому иноді здається, що трачу розум. Став злодієм і навіть не скористав зі свого злочину, для якого так легковажно зрікся чесного життя. Боже, змилуйся наді мною!
З сими словами сховав лице у долонях і вибухнув плачем.
Ми мовчали.
Нарешті Хольмс підвівся й відчиняючи двері сказав:
— Виходьте звідси!
— Що? Нехай вас Бог винагородить!
— Без зайвих слів, виходьте!
Не треба було далі заохочувати нашого гостя. В ту ж мить він зник за дверями. Далі почули ми його кроки на коритарі, потім на сходах і нарешті настала тиша.
— Властиво, сказав Хольмс, запалюючи свою люльку, я не обовязаний допомогати поліції, особливо коли вона сядає в калюжу. Наколиб справа обернулася зле для Горнера, тоді я виступлю. Але сей хлопець не буде свідчити проти нього і обвинувачення впаде само собою. Може я роблю помилку, увільняючи сього гультая, але,
