Сторінка:Конан Дойль. Пестра стяжка (Львів, 1924).djvu/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

моя сестра, доктор Ройльот рано пішов до свого покою, однак не поклався, бо незабаром Юлія відчула запах індійських сигар, яких він звичайно палив. Той запах непокоїв її і сестра прийшла до мене; якийсь час ми розмовляли про її одружіння. По одинайцятій годині вона встала, щоби іти до себе, але затрималася в дверях, питаючи:

— Чи не чула ти, Гелено, ніколи свисту серед ночі?

— Ніколи — відповіла сестра.

— Припускаю, що ти в сплячому стані не моглаби свистати? Чи не так?

— Очевидно, але через що ти питаєш?

— Тому, що останніми ночами чула коло третьої над ранком виразний тихий свист. Я сплю дуже легко і то мене збудило. Не можу зрозуміти звідки він походить чи з сусіднього покою чи від травника перед вікнами? Отже хочу знати чи і ти чула сей свист?

— Ні. Певно то сі кляті цигане, що блукають по парку.

— Може бути. Однак коли сей звук їде з травника, то я дивуюся через що ти його не чула.

— Бо я не сплю так легко, як ти.

— Ну, то менше з тим зрештою — додала сестра, посміхаючись, і вийшла, а за хвильку я почула, що вона замкнула двері на ключ.

— Перепрошаю — сказав Хольмс — чи ви завше замикаєте на ключ двері від спальні.

— Завше.

— А через що власне?

— Здається мені, що я вже згадувала, що