Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/121

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


року хвилясту рівнину, де-не-де поляпану зеленими плямами осоки. На цілому просторі не видко було жадного руху життя, крім кількох круків, які голосно крукали на скелі за нами.

— Ви, освічена людина, не можете ж ви вірити в таку дурницю, — сказав я. — Яка, думаєте ви, причина такого дивного згуку?

— На багні часто бувають дивні згуки: або болото осідає, або, вода збірається, або ще щонебудь.

— Ні, ні, це був голос живого сотворіння.

— А може й так. Чи ви коли чули, як кричить водяний бугай?

— Ні, ніколи не чув.

— Це дуже рідкий птах, у Анґлії майже зник, але на степу всяке буває. Справді, мене б не здивувало, як би я довідався, що ми оце чули останнього водяного бугая.

— Я ніколи в життю не чув нічого такого дивного, страшного.

— Це, дійсно, не дуже веселе місце, загалом кажучи. Гляньте, онде на горбі, як ви думаєте, що то таке?

Цілий крутий горб був укритий сірим ка-

120