нас вражіння, що він сам вірить народньому переказові і в цім випадку.
Вертаючися з цеї екскурсії, ми обідали в Степльтонів, і тут льорд Генрі познайомився з міс Степльтон. Від першого погляду видко було, що вона зробила на нього вражіння, і я б мусів сильно помилитись, як би думав, що з її боку не видко було зацікавлення. Коли ми вертались додому, то в розмові він усе до неї повертався, а з того часу ледви минав день, щоб ми як небудь не бачилися з нею або з братом. Здавалось би, що шлюб між ними повинен бути дуже приємний Степльтонові, а про те я кілька раз піймав його більш нїж незадоволений погляд, коли льорд Генрі звертав якнебудь увагу на його сетру. Він безперечно дуже її любить, і життя було б дуже самотним без неї, а про те з його боку було б це більш ніж еґоізм перешкаджати їй зробити таку блискучу партію. Я переконаний у тому, що він не бажає, щоб їхня симпатія перейшла в кохання, бо завважив, як він кілька раз робив заходи, щоб перешкодити їм лишитись хоч на хвилину на самоті. До речі, ваші інструкції не давати ніколи льордові Генрі
137
