Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/177

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Обидва ми, льорд Генрі і я, скочили на ноги.

— Ви знаєте, як він умер?

— Ні, пане, того я не знаю.

— Що ж тоді?

— Я знаю, чого він вийшов у ту ніч до хвірточки. Він вийшов на побачення з якоюсь жінкою.

— На побачення з жінкою? Він?

— Так, пане.

— Хто ж вона така, та жінка?

— Я не знаю, як вона зветься, але можу дати перші букви: її ініціяли Л. Л.

— Як ви довідались про це?

— Бачите, льорде Генрі, в день смерти ваш дядько дістав уранці лист. Звичайно він діставав багато листів, бо всі знали його добре серце і звертались до нього за ріжними допомогами. Але того ранку трапилось так, що прийшов тільки один лист, так що я звернув на нього більш уваги. Адреса була написана жіночою рукою, і штемпель був із Кумб Трасей.

— Ну?

— Я більше ніколи про те й не думав, і не згадав би, як би не моя жінка. Вона,

176