кілька тижнів тому, прибірала кабінет покійного льорда Чарльза, — до якого ніхто не заходив по його смерти, — і в комині знайшла попіл від спаленого листа. Більша частина розсипалась, але кінець сторінки ще тримався, і можна було прочитати написане, хоч це було сіре на чорному. Нам здалося, що це було постскріптум на листі, там було написано от що: »Будь ласка, коли Ви благородна, людина, спаліть цього листа й будьте коло хвірточки в десятій годині.« Внизу стояли літери Л. Л.
— Ви маєте той шматок листа?
— Ні, він розсипався на попіл, як тільки ми торкнулись до нього.
— Чи льорд Чарльз діставав які другі листи, писані тою самою рукою?
— Не знаю, пане, я ніколи не звертав уваги на його листи. Не завважив би й цього, як би тоді не прийшов був він сам тільки один.
— І ви не знаєте, хто то Л. Л.?
— Ні, пане, — не більше, ніж Ви самі. Але думаю, що як би довідатись, хто та пані, то, може, можна дізнатись більше про смерть льорда Чарльза.
12 Конан Дойль
177
