Мені це не подобається, Др. Ватсоне, щиро кажу вам, не подобається.
У голосі в нього відчуввалась гаряча переконаність.
— Слухайте, Баріморе! Я маю на оці лише інтерес вашого пана. Я приїхав сюди тільки з тим, щоб допомагати йому. Скажіть мені одверто, що саме вам не подобається.
Барімор на хвилину завагався, так наче йому шкода було, що він вихопився, або наче не вмів висловити своїх почувань словами.
— Все, що там робиться, — сказав він, нарешті, махнувши рукою на вікна, що виходили на степ. — Там десь щось коїться, хтось снує нечисту справу. Я готов заприсягтися в тому. Дуже б я радий був, як би льорд Генрі вернувся знов до Льондону.
— Чого ж вам страшно?
— От подивіться, як льорд Чарльз умер. Досить того вже, що слідчий говорив. Тепер послухайте, що ночами на степу діється. За жадні гроші не знайдете людини, щоб вийшла на степ, як сонце зайшло. Подивіться, хтось там ховається, і стежить, і жде. Чого
184
