Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/214

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

передчуття раптом прийняли виразну форму і зосередились на природникові. Мені здавалось, що в цьому спокійному сірому чоловічку в солом'яному брилі з зеленою сіткою я побачив щось страшне, — безмежний терпець і хитрощі, приємну усмішку на лиці і злочинство в серці.

— Так то він наш воріг, він слідкував за нами в Льондоні?

— Так мені здається.

— А пересторога мусіла бути від неї?

— Певно.

Привид злочинства напіврозгаданий, напів ще незрозумілий виринув із темряви, яка мене оточувала так довго.

— Та чи певні ви в тому, Гольмсе? Як ви знаєте, що вона йому жінка?

— Бо він був раз настілько необережний, що сказав вам уривок зі своєї дійсної біоґрафії, коли вперше зустрівся з вами. Думаю, що він не раз цього жалкував. Він таки був учителем у північній Анґлії, а ні про кого так легко не можна ніколи довідатися, як про вчителя. При помочі шкільних аґентів і бюр можна установити ідентичність якої хочете людини, що хоч

213