— Побачитися з льордом Генрі. А осьде він!
— Добридень, Гольмсе, — сказав льорд Баскервіль, — ви маєте вигляд головного отамана, що плянує битву разом із начальником свого штабу.
— Ви вгадали. Ватсон питав, який буде наказ.
— Я також за тим прийшов.
— Дуже добре. Ви, здається, запрошені до Степльтонів на вечерю?
— Я гадаю, що ви теж прийдете, вони дуже привітні люде, і я певен, що будуть раді вас бачити.
— На жаль, Ватсон і я мусимо їхати до Льондону.
— До Льондону?
— Так, я певен, що ми там краще використаємо становище.
Обличчя Баскервіля помітно витяглась.
— Я сподівався, що ви побудете зі мною до якогось вияснення. Цей замок на степу не дуже приємне місце для одної людини.
— Мій голубе, ви повинні довіритись мені й робити так, як я вам кажу. Ви скажете Степльтонам, що ми були б дуже раді бути
238