Перейти до вмісту

Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/240

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

в них, але що пильна справа примушує нас бути в Льондоні. Ми швидко вернемось. Ви не забудьте так сказати.

— Якщо ви на тому настоююте.

— Запевняю вас, що иньшого виходу немає.

По обличчі льорда Генрі я побачив, що він наш від'їзд зрозумів за дезертирство й був тим ображений.

— Коли ви хочете їхати? — спитав він холодно.

— Зараз після сніданку. Ми поїдемо перше до Кумб Трасей; Ватсон лишає всі свої речі тут у заставу, що він незабаром приїде назад. Ватсоне, ви пошлете листа до Степльтона, що ви не можете бути в нього.

— Я б поїхав із вами до Льондону, — сказав раптом льорд Генрі, — чого я тут лишуся сам один?

— Ви лишитесь тут, бо це ваш обов'язок, бо ви дали мені слово, що робитимете все, як я вам скажу, а я вас прошу лишитись.

— Добре, тоді я лишаюсь.

— Ще одно! Я хочу, щоб ви поїхали до Степльтонів, але звідти відішліть коней додому, і скажіть, що підете назад пішки.

 

239