— Мої інформації кажуть, що цей чоловік без жадного сумніву був дійсно з роду Баскервілів. Він був сином того Роджера Баскервіля, молодчого брата льорда Чарльза, що, придбавши тут недобру славу, втік до Південної Америки і вмер там, як думали, нежонатий. У дійсности він був жонатий і мав одного сина, оцього самого, який так таки зветься, як його батько. Він одружився з Беріль Ґарсією, одною з красунь Коста-Ріки і, вкравши чималу суму громадських грошей, перемінив своє імя на »Ванделєр«, утік до Анґлії, де відкрив школу в Східному Йоркшірі. На думку відкрити школу навело його випадкове знайомство з якимось хорим учителем, здібности якого він вжив, щоб поставити справу на добру дорогу. Як же той учитель умер, школа звелась ні на що і її зі скандалом закрито. Ванделєри вважали потрібним перемінити своє прізвище на Степльтонів і він переніс на Південь Анґлії рештки свого майна, свої пляни на будуччину і свій нахил до ентомолоґії. У Британському Музеї я довідався, що він був признаним авторитетом у цьому фаху, і що імя Ванделєр звязане навіки з одним
267
