метеликом, якого він іще за часів свого перебування в Йоркшірі знайшов і описав.
— Тепер перейдемо до тої періоди його життя, яка має такий інтерес для нас. Він, очевидячки, навів справки й довідався, що між ним і великим маєтком стоїть життя тільки двох людей. Коли переїхав до Девонширу, його пляни були ще дуже неясні, так мені здається, але що він мав щось погане на думці, видно насамперед із того, що він видавав свою жінку за сестру. Намір ужити її, як принаду, був видно, ясний уже в нього в голові, хоч, можливо, він іще не мав уложеного пляну. Він постановив собі, заволодіти маєтком і був готовий ужити якої хочете зброї, и зарискнути всім. Першим його кроком було оселитись, як можна близче, до будинка своїх предків, і другим — увійти у дружні відносини з льордом Чарльзом і з сусідами.
— Льорд Чарльз перший розказав йому фамілійний переказ, і тим приготував собі дорогу до смерти.
— Степльтон, я його так називатиму й далі, знав, що старий хорував на серце, і що зворушення може вбити його, це він
268
