Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/278

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

безслідно. Довга подоріж заспокоїть нашого приятеля й допоможе йому забути і свою любов, бо він був щиро закоханий, і найсумніща сторона цілої пригоди для нього лежить власне в цьому.

— Степльтон без сумніву мав великий уплив на свою жінку, але до деякого ступня: коли хотів безпосередно притягти її до злочинства, він наскочив на абсолютний опір. Вона пробувала багато раз перестерегти льорда Генрі, не зраджуючи при тому свого чоловіка, якого вона, безперечно, любила або боялась. Що в Степльтона була гаряча кров під замаскованою холодною й байдужою, зверхністю, видно з тої сцени заздрости, від якої він не міг утримати себе навіть і тоді, коли це могло зруйнувати всі його пляни.

— Коли прийшло до кризи, жінка Степльтона несподівано повернулася проти нього. Вона довідалася про смерть каторжника і знала, що пес був схований коло хати того вечора, коли льорд Генрі мав у них вечеряти. Вона почала обвинувачувати його в злочинстві, з цього виникла сцена, під час якої він уперше довів до її відома, що в неї була

277