Він мусів тікати з Анґлії, подався до Центральної Америки й там умер в 1876. році від жовтої пропасниці. Льорд Генрі останній із Баскервілів. За годину і п'ять хвилин я маю зустріти його на двірці. Я дістав телєґраму, що він сьогодні вранці прибув до Савсгамптону. Що ж ви порадите мені робити з ним, містер Гольмс?
— Чого ж йому не оселитися в батьківській оселі?
— Здається, природно, правда? Проте візьміть на увагу, що кожного з Баскервілів, який там оселяється, не минає лиха доля. Я певен, що як би льорд Чарльз мав змогу говорити зі мною перед смертю, він би попередив мене не допускати в це страшне місце останнього з їхнього старого роду, спадщинника великого маєтку. А з другого боку не можна не признати, що добробут цілої бідної й занедбаної округи залежить від його прияви. Я боюсь, щоб наші очевидні інтереси не вплинули на моє рішення в цій справі, й через те я і звернувся до вас за порадою.
Гольмс подумав хвилину.
— Просто сказавши річ от в чому: по ва-
41
