руху вулиці на тротуар. — Хто бачив таку невдачу! Ой, Ватсоне, Ватсоне. Як ви чесна людина, то мусите завважити, що тут доля була проти мене!
— Хто він такий той чоловік?
— Звідки я можу знати?
— Шпиг?
— Хто його зна. З того, що ми чули, ясно, що за Баскервілем, відколи він у Льондоні, хтось дуже пильно стежив. А то як би можна було так швидко довідатись, що вони вибрали Нортумберляндський готель. Коли за ними стежив хтось перший день, то думаю, що буде стежити й на другий. Ви, може, завважили, що я двічі підходив до вікна, поки Др. Мортімер читав свій переказ.
— Еге, я пам'ятаю.
— Я дивився, чи не було кого на вулиці, але нікого не було видко. Ми маємо до діла з хитрим чоловіком, Ватсоне. Хоч я й досі не вияснив собі, чи ми маємо доділа з чинниками, яки нам бажають добра, чи бажають зла, то все ж додивлююся до сили і пляну. Коли Мортімер і Баскервіль вийшли, я пішов слідом, в надії, прослідити їхнього невидимого спутника, він був настільки хит-
66
