Сторінка:Конан Дойль. Пес Баскервілів (б.р.).djvu/93

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

свячую один день чистій забаві, як буваю в Льондоні, так що вчора я був цілий день у Музеї Хірурґічного Товариства.

— А я пішов у парк подивитись на публику, — сказав Баскервіль, — але там нічого не трапилось.

— Все-таки ви були необережні, — сказав Гольмс, хитаючи головою з дуже поважним виглядом. — Я прошу вас, льорде Генрі, щоб ви не ходили самі одні. Вам трапиться велике нещастя, як що ви будете необережні. Знайшли другий чобіт?

— Ні, пропав навіки.

— Справді! Це дуже цікаво. Ну, прощайте, — сказав він, як поїзд рушив. — Майте в пам'яти, льорде Генрі, слова зі старого переказу, який Др. Мортімер читав нам, не виходьте на степ нічною добою, коли злі сили мають свою волю.

Я оглянувся назад на перон, коли ми вже далеко відїхали, і побачив високу, сувору постать Шерльока Гольмса, як він непорушно стояв і дивився нам услід.

***

92