Сторінка:Конан Дойль. Танцюючі Фіґурки (Львів, 1925).djvu/13

— Так! їх не було багато. Ось вони:

 

 

— Скажіть, спитав Хольмс, чи се був додаток до першого ряду, чи виглядало, ніби не мало жадного звязку з попереднім?

— Знаки сі стояли на зовсім иншій частині брами.

— Се має для нас велике значіння і подає мені надію. Прошу оповідати далі, пане Кебіт.

— Можу ще тільки додати, що я був дуже розгніваний на жінку, яка перешкодила мені затримати лиху людину. Вона виправдувалася, кажучи, що лякалася за мене. Але тепер я починаю думати, що вона скорійше лякалася за того другого, якого напевно знала, як також розуміла значіння тих знаків. Але моя жінка має такий щирий голос і такий лагідний вираз очей, що я не можу їй не вірити і знов вагаюся. Отже я вам все оповів і прошу о пораду. Що до мене, я посадивби з десять парубків у засідку на того гільтая, щоб вони дали йому добру науку за те, що непокоїть чесних людей.

— Думаю, що річ не є такою простою, як ви вважаєте і навряд можна її в сей спосіб полагодити, сказав Хольмс. Як довго можете лишитися в Льондоні?

— Ще нині вечером мушу повертати до дому. Не можу лишити жінку саму вночі. Вона