думав, що за сим мусить ховатися якийсь злочин. В сьому мене підтримувала поведінка пані Кебіт. Я зателєґрафував до Ню-Йоркської поліції, запитуючи про Ебі Слєнея. Ось яку відповідь мені надіслано:
„Найнебезпечнійший пташок з Чікаґо“.
Того ж самого вечера надійшов останній лист пана Кебіта. На підставі зроблених мною вислідів я міг перечитати його в слідуючий спосіб:
elsie . re . are to meet thy go .
Додавши два „p“ і одне „d“ я дістав:
elsie prepare to meet thy god
(Ельсі, приготовляйся до спіткання з твоїм Богом).
— Мені стало ясно, що злодій перейшов від намов до погроз, а тому, що я знав, що значить розбійник з Чікаґо, належало очікувати близької події. Ми з Ватсоном поспішили до Норфольку, але, на жаль, прибули запізно.
— Як корисно працювати з вами, тішився інспектор. Але дозвольте мені зауважити, що моє урядове становище вимагає, щоб я негайно арештував того Ебі Слєнея, коли він дійсно вчинив сей злочин. Що буде — коли він втече?!
— Можете заспокоїться! Йому навіть не прийде до голови втікати.
— Звідки ви се знаєте?
— Втікаючи, зрадив би себе.
— Тоді заарештуймо його скорійше!
— Він сам прийде до нас.
