— Що вигадає одна людина — друга може відгадати. Однак підїздить візок, що має завезти вас до Норвічу. Можете ще використати час, щоб хоч трохи направити лихо, яке наробили. Мусите знати, що на пані Кебіт пало підозріння в забійстві власного чоловіка і тільки моя присутність, та моє знайомство зі справою увільнили її від обвинувачення.
Уважаю за ваш обовязок, щоб ви одверто перед цілим світом оголосили і довели її невинність.
— Радо се зроблю, відповів американець. Думаю, що взагалі краще оповісти всю правду.
— Зі службового обовязку, вмішався інспектор, мушу вас попередити, що ви не потребуєте визнавати нічого, що моглоб обтяжити ваше обвинувачення.
Він не міг не повідомити Слєнея про істнування сього артикула в анґлійськім праві.
Слєней знизив раменами.
— Добре, я візьму се під увагу. Передусім мушу вам сказати, що я знаю пані Кебіт від дитинства. Було нас сімох в Чікаґо і батько Ельсі був головою нашої банди. Відважний чоловік був з нашого старого Патрика. Се він вигадав те письмо, таке подібне до діточої базгранини. Ельсі знала всі наші справи, але вони не припадали їй до смаку. Отже, через деякий час вона нас покинула й переїхала до Льондону. Я з нею був заручений і я думаю, що вона одружиласяб зі мною, колиб я навернувся до иншого
