огидного вигляду каліки. Той присягався, що через усе передполудне в сьому покою не було нікого, опріч нього.
Його запевнення були такі правдоподібні, що інспектор починав набирати переконання, що пані Сен Клєр мусіла помилитися. Нагло вона закричала й побігла до столу, де стояло деревляне пуделко. Вона відчинила покривку і звідти випало кілька деревляних цеголок. Се була власне забавка, яку батько обіцяв синові.
Се відкриття, а разом з тим помітне замішання каліки переконало інспектора, що тут ходить о поважну справу. Перешукали всі покої і наслідки трусу дозволяли припускати, що тут вчинено страшний злочин. Ся фронтова кімната є сполучена з другою малою спальнею. Вікно спальні виходить на корабельні варстати. Між домом та варстатами є вузький перехід, сухий підчас відпливу і покритий на чотирі стопи водою підчас припливу. Вікно було широке і так уряджене, що його можна було підносити в гору. При докладних оглядинах знайдено було кілька крапель крови на підвіконню. Так само було видко краплини крови на підлозі спальні. У фронтовім покою на підлозі за фіранкою лежало у купі ціле убрання пана Сен Клєра. Бракувало лише сурдута. Деж був сам нещасливий? Очевидно його викинули через вікно. Підозрілі плями крови не багато залишали надії що він є живий.
А тепер перейдемо до того, що ще більше
