Сторінка:Конан Дойль. Чоловік з близною (Львів, 1924).djvu/28

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено

— Будь, що будь,  зауважив Хольмс,  але його треба вмити. Передбачаючи се, я взяв з собою необхідні для сього приладдя,

Тут, на моє превилике здивовання, розкрив торбу й вийняв з неї величезну губку.

— Га! Га!  засміявся інспектор.  Що за весела людина з вас, пане Хольмсе!

— Прошу вас потихесеньку відчинити двері, а там вже ми вмиємо вязня, щоб мав пристійний вигляд.

— Се йому не зашкодить,  сказав інспектор,  хоч і вмитим не прикрасить своєї келії.

Ми увійшли. Сплячий трохи поворушився, але по хвилі запав знов у глибокий сон. Хольмс підійшов до збанка з водою, намочив губку і двічі міцно потер нею лице вязня.

— Панове,  крикнув Хольмс,  дозволяю собі представити вам пана Невіля де Сен Клєр з Лі в графстві Кент.

Я ще ніколи не бачив нічого подібного. Обличчя чоловіка облуплювалося під губкою як дерево з кори. З нього зійшла погана бронзова фарба. Зникла страшна оболона і виправилася викривлена горішня губа, що надавала обличчю відразливий вигляд. Ще одний міцний рух і не було вже розчухраної рудої чуприни!

Перед нами на ліжку сидів блідий, сумний, пристійний брунет з делікатною шкірою.