Ця сторінка вичитана
бажав, тоді як заскрегоче зубами, так аж икавка на його напала…
— Біжи, сину, за попом! — мовив кум. Антін блиснув очима…
— О, тепер, каже, йди!.. іде, іде!.. Ох! рятуйте!
Та з сим словом і богові дух віддав…
Чудна людина, чудна й смерть її.
Упокой його со святими!..
1895 р.
