Стор. 39. стрічка 5. Являється нераз опир-дівчина.
Простий народ на Литві уявляє собі морове повітря як дівчину, якої поява заповідає страшні пошести.
Стор. 44. стрічка 11. Вальтером мене прозвали.
Вальтер фон Стадіон, нім. рицар, взятий в полон Литовцями, оженився з донькою Кейстута і з нею тайно виїхав з Литви. Часто лучалося, що Прусаки і Литовці, яких в діточім віку пірвано і виховано в Німеччині, повертали до рідного краю і ставалися найбільшими ворогами Німців.
Стор. 66. стрічка 24. Таємний трибунал.
В середних віках, коли можні дуки й барони допускались часто злочинів, коли повага звичайних трибуналів була надто слаба, щоб їх покарати, заснувалося потайне брацтво, якого члени не зналися між собою і вязалися присягою безпощадно карати провинних. Коли потайний суд видав вирок смерти, повідомлювали засудженого окликом під його вікнами: „Горе!“ Це тричі повторене слово було осторогою; хто його вчув, готовився на неминучу смерть. Потайний суд називався ще „фемічний“ або „вестфальський“.
Стор. 79. стрічка 5. Бард — співак, поет.
Отсе оповідання прозване історичним, бо характери дієвих осіб і всі важнійші наведені в ньому події змальовані по історії. Сучасні хроніки в частинних розірваних списках, треба нераз відгадувати і доповнювати, щоби з них створити яку історичну цілість. Хоть в історії Валлєнрода дозволив я собі на чимало здогадів, сподіюся оправдати їх імовірністю. По хронікам Конрад Валлєнрод не походив зі славної німецької родини Валлєнродів, хоть подавав себе за її нащадка. Про характер тої людини є ріжні, суперечні перекази. Більшість хронікарів закидає йому гордість, жостокість, піянство, суворість для підчинених, малу дбайливість за віру, а то й ненависть до духовних. З другого боку признають йому
