1. Аліф. Лям. Мім.
2. Це — аяти мудрого Писання,
3. прямий шлях і милість для праведників,
4. які звершують молитву, дають милостиню й упевнені в існуванні наступного життя.
5. Вони — на прямому шляху, вказаному їхнім Господом, і вони матимуть успіх.
6. Серед людей є той, хто збирає розважливі казочки, щоб через невігластво збивати людей зі шляху Аллага, глузуючи з нього. Таким приготована ганебна кара![1]
7. І коли читають йому Наші аяти, то він погордо відвертається, ніби й не чув, ніби він глухий! Тож сповісти йому про болісну кару!
8. Воістину, ті, які увірували й робили добрі справи, їм — сади блаженства.
9. Вони будуть там довіку, бо обіцянка Аллага правдива. Він — Великий, Мудрий!
10. Він створив небеса без підпори, яку б ви могли бачити, та поставив на землі непохитні гори, щоб вона не хиталася разом із вами, й заселив її всілякими тваринами. Ми пролили з неба воду й зростили всілякі добрі рослини.
11. Це все — творіння Аллага! Тож покажіть мені, що створили ті, [кому ви поклоняєтеся] замість Нього. Але нечестивці перебувають у явній омані!
12. Справді, Ми дарували Лукману мудрість: «Дякуй Аллагу, бо той, хто дякує, той дякує заради самого себе. А хто не дякує, то Аллаг не потребує нічого — Багатий Він та Хвалимий!»[2]
13. Ось сказав Лукман своєму сину, повчаючи його: «Сину мій! Не поклоняйся крім Аллага нікому, бо багатобожжя — великий гріх!»
14. Ми заповідали людині ставитися якнайкраще до своїх батьків. Матері дуже важко носити дитину, але вона віднімає її лише в два роки. Дякуй Мені та своїм батькам, бо до Мене повернення!
15. А якщо батьки силуватимуть тебе до поклоніння іншим богам, про яких тобі нічого не відомо, не корися їм, але будь із ними в цьому світі добрим і йди шляхом тих, хто звертається до Мене! Потім ви повернетесь до Мене і Я сповіщу вам про те, що ви чинили!
16. «Сину мій! Навіть якщо буде щось вагою з гірчичне зерно й перебуватиме в скелі, на небесах чи на землі, Аллаг дістане його звідти. Воістину, Аллаг — Премудрий, Всевідаючий!
17. Сину мій! Звершуй молитву, закликай до заохочуваного й забороняй відразне, та сприймай із терпінням те, що вразило тебе. Воістину, саме такою є рішучість у вчинках.
18. І не відвертай із погордою обличчя від людей і не ходи по землі пихато! Воістину, Аллаг не любить усіляких пихатих гордіїв!
19. Стримуй кроки свої та знижуй голос свій. Воістину, найогидніший голос — то рев віслюка!»
20. Хіба вони не бачать, що Аллаг підкорив вам те, що на небесах і на землі, і що Він щедро дарував вам блага Свої, відкриті й потаємні? Серед людей є така, яка сперечається про Аллага, не маючи ні знання, ні прямого шляху, ні ясного писання.
21. І коли їм кажуть: «Ідіть за тим, що зіслав Аллаг» — то вони відповідають: «Ні! Ми йдемо за тим, у що вірили наші батьки!» Невже так буде й тоді, коли шайтан покличе їх у пекельний вогонь?
