1. Воістину, Ми дарували тобі переконливу перемогу,
2. щоб Аллаг простив тобі гріх, який був раніше та який буде згодом, і щоб довершив Свою милість до тебе та вказав тобі на прямий шлях,
3. і щоб Аллаг підтримав тебе великою допомогою!
4. Він — Той, Хто зіслав спокій у серця віруючих, щоб їхня віра була ще сильнішою. Аллагу належить військо небес і землі; Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
5. І щоб увести віруючих чоловіків і жінок у райські сади, де течуть ріки; там вони будуть вічно; і щоб простити їм злі вчинки їхні. Це перед Аллагом — великий успіх!
6. І щоб були покарані лицеміри та лицемірки, багатобожники та багатобожниці, які мають злі думки про Аллага — їх спіткає лихо! Аллаг розгнівався на них, прокляв їх і приготував для них геєну; мерзотне ж це місце для повернення!
7. Аллагу належить військо небес і землі; Аллаг — Всесильний, Мудрий!
8. Воістину, Ми відіслали тебе як свідка, доброго вісника й застерігача,
9. щоб ви увірували в Аллага та Його Посланця, поважали його та шанували, а Його
прославляли зранку та ввечері!
10. Воістину, ті, які присягнули на вірність тобі, присягнули на вірність Аллагу. Рука Аллага — над їхньою рукою! А хто порушив присягу, той порушив її на шкоду самому собі. А хто виконує те, про що він уклав завіт із Аллагом, тому Він дарує велику винагороду!
11. Бедуїни, які залишилися позаду, скажуть тобі: «Нам завадило наше майно та родини, тож попроси для нас прощення!» Своїми язиками вони говорять те, чого немає в їхніх серцях.
Скажи: «Хто зможе захистити вас від Аллага, якщо Він побажає заподіяти вам шкоду чи принести користь?» Воістину, Аллагу відомо те, що вони роблять!
12. Але ж ви думали, що Посланець і віруючі ніколи не повернуться до своїх родин. Це видалося прекрасним для ваших сердець, і у вас з’явилися злі думки. Були ви зіпсутими людьми!
13. А якщо хто не увірує в Аллага та Його Посланця, то Ми вже приготували пекло для невіруючих!
14. Аллагу належить влада над небесами й землею. Він прощає, кого побажає, та карає, кого побажає. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
15. Коли ви рушите за військовою здобиччю, щоб узяти її, ті, які залишилися позаду, скажуть: «Дозвольте й нам піти за вами!» Вони прагнуть змінити слово Аллага. Скажи: «Ви не підете за нами, адже так ще раніше сказав Аллаг!» А вони скажуть: «Ні, ви заздрите нам!» Мало ж вони розуміють!
16. Скажи тим бедуїнам, які залишилися позаду: «Вас покличуть виступити проти людей, наділених великою силою. Ви будете битися з ними або ж вони покоряться самі. Якщо ви послухаєтесь, то Аллаг дарує вам прекрасну винагороду, а якщо відвернетесь — так, як відверталися раніше — то Він скарає вас болісною карою!»[1]
17. Немає гріха на сліпому, немає гріха на кульгавому, немає гріха на хворому. А хто кориться Аллагу та Його Посланцю, того Він уведе до райських садів, де течуть ріки. А того, хто відвернеться, Він скарає болісною карою!
18. Аллаг був задоволений віруючими, коли вони присягнули тобі під деревом; Він знав те, що було в їхніх серцях, зіслав для них спокій та винагородив близькою перемогою
- ↑ Ібн Касір коментує вираз «покоряться самі» («йуслімун») так: «увійдуть до вашої релігії без боротьби, а за власним вибором».
