144. Мухаммад — лише Посланець. Були посланці й до нього. Невже, якщо він помре чи його буде вбито, відступите ви? А хто відступить, той ніяк не зможе зашкодити Аллагу. Аллаг же винагородить вдячних!
145. Жодна душа не помре, окрім як із дозволу Аллага, у визначений Ним час. Хто бажає винагороди земного життя, того Ми винагородимо нею. А хто бажає винагороди життя наступного, того Ми винагородимо нею. І Ми винагородимо вдячних!
146. Скільки ж було пророків, поряд з якими боролися так багато сподвижників їхніх! Вони не втратили сили від того, що вразило їх на шляху Аллага, і не стали слабшими вони, і не підкорилися ворогу. Аллаг любить терплячих!
147. Вони не говорили нічого, окрім: «Господи наш! Прости нам гріхи наші та нестриманість у справі нашій! Укріпи поступ наш і допоможи нам проти невіруючих людей!»
148. Аллаг дарував їм винагороду їхню у земному житті, а також прекрасну винагороду в житті наступному. Аллаг любить тих, які роблять добро!
149. О ви, які увірували! Якщо ви підкоритесь тим, які не увірували, то вони змусять вас відступити. І повернетесь ви, втративши все!
150. Та Аллаг — Захисник ваш і Він — найкращий із помічників!
151. Ми посіємо в серцях невіруючих жах за те, що вони приписували Аллагу рівних, тоді як Аллаг не відсилав про таких жодного доказу. Притулком їхнім буде вогонь. Гидке ж місце нечестивців!
152. Аллаг був правдивим із вами в Своїй обіцянці, коли ви знищували їх з Його дозволу, поки ви не занепали духом і не почали сперечатися про наказ. Ви вчинили непослух після того, як Він показав вам дороге для вас. Є серед вас ті, хто прагне земного життя, а є серед вас ті, хто прагне життя наступного. Потім Він примусив вас до втечі — щоб випробувати вас. Але Він уже простив вас, бо Аллаг милостивий до віруючих!
153. І ось ви почали дертися вгору, не дивлячись одне на одного. Посланець кликав вас, перебуваючи позаду. Аллаг відплатив вам смутком за смуток — щоб ви не сумували ні за тим, що втратили, ні за тим, що вразило вас. Аллаг знає про те, що ви робите!
154. Після смутку Він зіслав вам заспокійливий сон, який торкнувся частини з вас. Інші ж були засмучені думками про себе, несправедливо думаючи про Аллага так, як думали у часи невігластва. Вони говорили: «Чи можемо ми щось вирішувати в цій справі?» Скажи: «Справа цілком належить Аллагу». Вони ховають у своїх думках те, що не бажають відкрити тобі. Вони говорять: «Якби ми справді щось вирішували, то нас отут не вбивали б!» Скажи: «Навіть якби ви залишилися вдома, то ті, кому призначено загинути, неодмінно рушили б до місця своєї загибелі, і Аллаг випробував би те, що у грудях ваших, щоб очистити те, що у серцях ваших!» Аллаг знає те, що в серцях.
155. Воістину, тих серед вас, які відвернулися у день зіткнення двох військ, шайтан змусив відхилитись через деякі вчинки їхні. Та Аллаг простив їх. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Жалісливий!
156. О ви, які увірували! Не будьте схожими на тих, які не увірували та й сказали про братів своїх, коли ті були в дорозі чи брали участь у боротьбі: «Якби вони були біля нас, то не вмерли б і не були б вбитими!» Адже Аллаг зробив це причиною скорботи в їхніх серцях. Аллаг дарує життя та смерть і Аллаг бачить те, що ви робите!
157. Клянуся! Якщо вас буде вбито чи помрете ви на шляху Аллпага, то прощення від Аллага та милість кращі за те, що вони накопичують!
158. Клянуся! Якщо ви помрете чи будете вбиті, то неодмінно будете зібрані біля Аллага!
