159. За милістю від Аллага ти був м'який із ними. Якби ти був грубим чи жорстоким, то вони неодмінно залишили б тебе. Вибач їм та благай про прощення для них; радься з ними у справах. А. коли щось вирішиші, то покладай сподівання на Аллага! Воістину, Аллаг любить тих, які сподіваються на Нього!
160. Якщо Аллаг дарує вам допомогу, то ніхто не переможе вас! А якщо Він позбавить вас неї, то хто ж тоді допоможе вам замість Нього? Нехай на Нього покладають сподівання віруючі!
161. Не годиться Пророку несправедливо ділити здобич. Той, хто привласнив здобич несправедливо, прийде з цією здобиччю у День Воскресіння! Віддадуть кожній душі сповна за те, що отримала вона. І не вчинять із ними несправедливо!
162. Невже той, хто йшов за благоволінням Аллага, схожий на того, хто накликав на себе гнів Аллага та чиїм притулком буде геєна? Мерзотне ж це місце для повернення!
163. Вони матимуть різні рівні перед Аллагом. Адже Аллаг бачить те, що роблять вони!
164. Аллаг уже виявив милість до віруючих, коли відіслав до них посланця з-посеред них самих. Він читає їм знамення Його, очищує їх, вчить їх Писання та мудрості, хоча раніше вони й перебували у справжній омані.
165. І коли вас вразило лихо — а ще раніше ви когось вразили вдвічі сильніше — То ви запитали: «Звідки це?» Скажи: «Від вас самих!» Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ! 166. Те, що вразило вас у день зіткнення двох військ, трапилося з дозволу Аллага для того, щоб Він знав віруючих,
167. та знав тих, які лицемірять! Їм сказали: «Прийдіть та станьте до боротьби на шляху Аллага або хоча б захищайтесь!» Вони відповіли: «Якби ж ми знали, що відбудеться бій, то неодмінно пішли б за вами!» Але у цей день вони були ближчі до невір'я, ніж до віри. Вони говорять своїми вустами те, чого немає у їхніх серцях. Аллаг знає про те, що вони приховують!
168. Це вони, сидячи вдома, говорили своїм братам: «Якби ви послухалися нас, то вас не вбивали б!» Скажи: «Відверніть же смерть від самих себе, якщо ви правдиві!»
169. Не вважайте мертвими тих, які загинули на шляху Аллага. Ні, вони живі та отримують наділ у Господа свого,
170. радіючи тому, що дарував їм Аллаг зі Своєї ласки; звеселяючись від того, що тим, які лишилися позаду них, немає чого боятись, і що не будуть засмучені вони!
171. Радіючи милості Аллага, Його ласці й тому, що Аллаг не загубить винагороди віруючих,
172. які відповіли Аллагу та Посланцю після того, як було поранено їх. На тих серед них, які творили добро та були богобоязливими, чекає велика винагорода.
173. Сказали їм: «Воістину, люди зібралися проти вас. Тож бійтесь їх!» Але це лише додало їм віри. Тому вони відповіли: «Достатньо нам Аллага! Прекрасний же Він Опікун!»
174. Тож вони повернулись із милістю від Аллага та ласкою Його. Зло не торкнулося їх, і вони пішли за благоволінням Аллага. Аллаг — Володар великої ласки!
175. Це лише шайтан залякує вас своїми помічниками. Але не бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо є ви віруючими!
176. Нехай же не засмучують тебе ті, які поспішають у своєму невір'ї. Вони ніяк не зможуть зашкодити Аллагу. Аллаг бажає, щоб вони не мали частки в наступному житті. На них чекає велика кара!
177. Воістину, ті які купили невір'я за віру, ніяк не зможуть зашкодити Аллагу. На них чекає болісна кара!
